вигнати
Смотреть что такое "вигнати" в других словарях:
вигнати — див. виганяти … Словник синонімів української мови
вигнати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
оземьствовати — вигнати, заслати; іти з своєї землі … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
попроганяти — я/ю, я/єш і рідко попрого/нити, ню, ниш, док., перех. 1) Прогнати, вигнати звідкись усіх чи багатьох. || Звільнити, вигнати з роботи. 2) перев. у сполуч. зі сл. думки, спогади і т. ін., перен. Примусити себе перестати думати про щось, згадувати… … Український тлумачний словник
лаба — Лаба: лапа (нога, рука) [I] лапа (рука, нога) [VI,VII] лапа [13;19;21;IV] нога, лапа [20] У контексті «Гей шваби драби, вже ми вас із краю виженем до лаби» (331) пояснення вимагає не стільки сама лаба, скільки зворот вигнати до лаби вигнати,… … Толковый украинский словарь
вигнаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до вигнати. 2) тех. Добутий способом перегонки з якоїсь речовини (про дьоготь, спирт і т. ін.) … Український тлумачний словник
вигнання — я, с. 1) Дія за знач. вигнати 1). 2) Стан, становище вигнанця; заслання … Український тлумачний словник
визганяти — яю, яєш, док., перех. 1) Вигнати всіх. 2) Змести все … Український тлумачний словник
викишкати — аю, аєш, док., перех., розм. 1) Відігнати, прогнати птицю вигуками киш киш! . 2) перен. Вигнати кого небудь звідкись, примусити залишити щось … Український тлумачний словник
викишкувати — ую, уєш, недок. 1) Випотрошити. 2) Вигнати, прогнати геть … Український тлумачний словник